Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема!

Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою : одні – мовою жестів, інші – мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови.

Саме за допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка.

Право на рідну мову – одне з головних прав людини, тому розмаїття мов на земній кулі потребує уваги і захисту.

21 лютого наша країна разом з усім світом відзначає Міжнародний День рідної мови. Саме цього дня в республіці Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту , спричинену урядовою забороною на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у країні став Днем полеглих за рідну мову. У жовтні 1999 року на 30 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у пам’ять про цю подію було запроваджено Міжнародний день рідної мови, який тепер відзначають щорічно цього дня.

З нагоди свята нашої мови до бібліотеки завітали курсанти 1-го курсу факультету оперативно-рятувальних сил на літературний вечір «О, мова рідна, що без тебе я!». Це літературне свято дало змогу нашим читачам ще раз уяснити, що наша рідна мова – це скарбниця народної мудрості , криниця живої води, невичерпне джерело добра. Звучали вірші, прислів’я, приказки, скоромовки, легенди нашого краю. Було цікаво прийняти участь в літературній вікторині та побувати в ролі поета- початківця. В читальній залі розгорнута книжкова виставка «Квітни, мово, наша рідна!».

Свято закінчилося, а гарний настрій залишився надовго.