Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.
І голос твій нам душі окриля,
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє , пам’ятає і шанує людство. До них належить ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.
Дев’ятого березневого дня 1814 року принесли лелеки до кріпацької хати маленького хлопчика. Ця подія відбулась в селі Моринцях колишнього Звенигородського повіту на Київщині. Того дня народилася панові Енгельгардтові ще одна кріпацька душа, а її Україні – її гордість і слава, її великий народний співець.
Його назвали Тарасом.
Через усе життя проніс Великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки – України, у своїх творах нагадував про минулу славу .
Трагічна та яскрава доля Т.Шевченка, як і доля народу, а спадщина геніального поета, художника й мислителя стала національною святинею.
До бібліотеки завітали курсанти 1 та 2-го курсу факультету ЦЗ на літературне Шевченківське свято. Читачів бібліотеки зацікавила літературно – музична композиція «Тарас Шевченко. Наш Безсмертний Кобзар», оглянули книжкову виставку «Великий син Великої землі» та обрали книги для читання.
Поволі, входячи до храму Шевченкової поезії, ми всі разом пізнаємо цього Велетня духу, щоб узяти до свого серця іскру воскреслого ним великого вогню любові й боротьби.