А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров.
За скільки літ нас не здолали,
А отже ще простоїмо.
Україна – це земля, де народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати – Батьківщина..
Україна.... Скільки глибини в цьому слові.. Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес..
Складною і бурхливою була і досі є доля України. Топталися по ній орди чужинців, ворожі пазурі роздирали її тіло. Українцям і сьогодні доводиться відстоювати незалежність України, але вона вистояла тоді і вистоїть сьогодні, залишиться єдиною, соборною, та незалежною.
Щороку 22 січня український народ із вдячністю згадує тих героїв, якці словом і багнетом намагалися відродити незалежну українську державу. Соборність включає в себе єдність і згуртованість.
В першу річницю проголошення Четвертого Універсалу в Києві на Софіївській площі відбулися урочисті збори, на яких проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західно-Українською народною республікою.
Царемонія розпочалася промовою голови делегаціїї ЗУНР Льва Бачинського. Потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту, в якій були подані акти, що вели до злуки, зокрема Ухвала УНР від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР і УНР.
Тоді, в 1919-му, Україна не змогла відстояти свою незалежність. Однак, незважаючи на невдале завершення об’єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе, оскільки він наочно показав безперспективність спроб розз’єднати український народ, протиставити українців один одному .
День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня – день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки , встановлено Днем Соборності України.
103-тя річниця соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, що окуповані Крим, Доннечина та Луганщина – це Україна.
джерело: https://naurok.com.ua/informaciyna-hvilinka-do-dnya-sobornosti-ukra-ni-146974.html
