Христина Алчевська – український громадський діяч, педагог, просвітитель.
Народилася 4(16) квітня 1841, Борзна, Чернігівська губернія – 15 серпня 1920, Харків (поховання Івано-Усікновенське кладовище і 13 –е міське кладовище).
Українська педагогиня, організаторка народної освіти, дружина Олексія Алчевського, мати Дмитра (кандидат природничих наук), Григорія, Ганни ( допомагала викладати в жіночій недільній школі), Миколи (театральний критик, автор першого букваря для дорослих українською мовою), Івана та Христини Алчевських.
Освіту здобула самотужки.
У часи революційної ситуації 60-х років ХІХ ст. мала псевдонім «Українка».
У 1862 р. Христина Данилівна одружилася з відомим підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до Харкова. Тут молода жінка стала активним членом товариства «Громада», діячі якого ставили перед собою мету відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному просвітництву.
У 1862 заснувала Харківську жіночу недільну школу. Офіційно її засновано у 1870, утримувала цю школу до 1919 року. В школі правознавство, географію, історію України, письмо, математику, фізику та хімію викладала з колективом педагогів-сподвижників — безкоштовно працювало понад 100 вчителів (серед яких були видатні вчені Д.І.Багалій, В.Я.Данилевський).
В перші роки в школі було близько 50 учениць, середній вік школярок на 1878-79 роки — 12 років, на 1892-93 роки — 14 з половиною років.
У 1892-93 роках кількість учениць зросла до 600—700.
Збільшилася і кількість викладачів: на 5 учениць припадала одна учителька. Учениць було поділено на три категорії: ті, хто зовсім не вмів писати, ті, хто вмів читати, але не вмів писати, та ті, кому потрібно було покращувати свої навички. Кожна група мала одну або двох кураторок, які займалися і позакласною роботою: учениці ходили на екскурсії, відвідували театри та вистави, брали участь у літературних читаннях тощо.
Викладачі на чолі з Х. Д. Алчевською у своїй практиці використовували передові освітні методики: популяризувався звуковий метод навчання грамоти, метод бесіди, пояснювального та позакласного читання, центром якого була шкільна бібліотека, видавалися розроблені у школі «Програми з усіх предметів навчання в недільній школі для дорослих і малолітніх учнів». Для поповненнябібліотеки існувала особлива «Комісія з розгляду нових книг». Від перших же днів діяльності школи було запроваджено чіткий порядок видачі і прийому літератури:працівники бібліотеки з метою визначення придатності книги для читання, з’ясування її переваг та недоліків обов’язково проводили з ученицями бесіди. Поряд з уроками в недільній школі великого значення надавали позакласній роботі, особливо проведенню шкільних свят.
Унікальним явищем у діяльності Харківської приватної жіночої недільної школи став музей наочних посібників(таблиць, картин, альбомів, історичних та географічних карт, манекенів, чучел тощо). У 1896 р. музей налічував 434 експонати, причому, були посібники, спеціально виготовлені для цього музею.
Популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченко. На своїй садибі у Харкові (тепер будинок Палацу культури Національної поліції) у 1899 році встановила перший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку, погруддя роботи скульптора Володимира Беклемішева.
Вона згуртувала й очолила авторський колектив з укладання 3-томного критико-бібліографічного покажчика «Что читать народу?» (1884—1906). У ньому понад 4 тисячі рецензій, відгуків анотацій близько 80 авторів, учителів, викладачів, професорів і просто читачів на твори літератури.
Сама Алчевська написала 1150 анотацій.
Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3- томний посібник «Книга взрослых», що протягом 1899—1917 витримав 40 видань. Вона є авторкою мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), методичних статей з навчання дорослих та оповідань, укладач «Каталога книг» для недільних шкіл, учасниця педагогічних експозицій на міжнародних виставках .
Ушанована багатьма найвищих нагород — золотих та срібних медалей, почесних дипломів, тощо, обрана віцепрезидентом Міжнародної ліги освіти.
На її надгробку зроблений напис «Просвітителька народу».
Померла 27 жовтня 1920 у Харкові.
Використані джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/
https://library.vn.ua/news-and-events/novini/kviten-2021/xristina-alchevska-prosvititelka-narodu
https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43864