Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
Тарас Шевченко
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство.
У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка.
211 років минуло з дня народження поета, проте і нині живе Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії, в родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко.Він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків. Батько та мати працювали на панщині, тож доглядала малого поета сестра Катерина.
В 1816 році Шевченкова сім’я переїхала до села Керелівка, малої батьківщини Тарасового батька. Більшість дитинства Шевченка пройшла в цьому селі, там народилися його сестри: Ярина та Марійка.. Зростав під впливом розповідей діда. Дід майбутнього поета та художника, Іван Шевченко, був грамотним селянином - умів читати й писати, знав багато цікавих історій. Тож маленький Тарас полюбляв проводити з ним багато часу, слухав розповіді про Коліївщину, козаччину та народних героїв - Залізняка, Гонту.
Після смерті матері, Тарас був змушений багато працювати. Наймитував у дяка, виконуючи найрізноманітніші доручення. Там навчався і грамоти.
У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П. Енгельгарда.
1838-го Карл Брюллов і Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити наймита за нечувано великі гроші.. Цього ж року в Царському Селі відбулася лотерея поміж членами царської родини та запрошеними вельможами. Розіграли портрет Василя Жуковського. На виручені гроші викупили із кріпацтва 24-річного Шевченка.
«Кобза́р» — назва першої книги-збірки поетичних творів Тараса Шевченка 1840 року. До неї увійшли вісім ранніх творів "Думи мої... лихо мені з вами...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "ван Підкова" й "Тарасова ніч".
У навесні 1846 року поет вступив до Кирило-Мефодіївського братства, за участь у якому Тараса переслідували, а згодом і арештували.
У квітні 1850 р. Шевченка вдруге заарештували й після піврічного ув'язнення помістили в Новопетровському береговому форті, що на півострові Мангишлак; там він перебував сім років. У Новопетровській фортеці, попри нагляд, моральне страждання й фізичне виснаження, Шевченко таємно провадив малярську й літературну діяльність.
Шевченко, як художник, посідає одне з почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Його живописна спадщина нараховує близько близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей , сепій, офортів, малюнків).
Після довготривалої хвороби, 10 березня 1861 року, у віці 47 років, Тарас Григорович помер. Кобзаря поховали спочатку на Смоленському кладовищі, а потім, через два місяці, перепоховали на Чернечій горі під Каневом. .. Над ним насипали високу могилу, вона стала священним місцем для українського та інших народів світу.
Пам'ятники Тарасу Шевченку встановлені в багатьох містах і селах держави та за кордоном. Загалом, в Україні та світі, їх більше 1300.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
https://uk.wikipedia.org/
https://vseosvita.ua/library/
Пам'ятники Тарасу Шевченку встановлені в багатьох містах і селах держави та за кордоном. Загалом, в Україні та світі, їх більше 1300.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
https://uk.wikipedia.org/
https://vseosvita.ua/library/