" Поет, мабуть, світового масштабу
Дивний мрійник
з очима дитини
й розумом філософа"
С. Єфремов
У 2026 році відзначається 135-років від Дня народження визначного українського поета, літературознавця, державного і громадського діяча Павла Григоровича Тичини. Він – автор багатьох поетичних збірок, поем, художніх перекладів, літературознавчих, мовознавчих і публіцистичних праць, кавалер низки державних орденів і медалей.
Народився поет 23 січня 1891 року у селі Піски на Чернігівщині, в родині сільського дяка . Початкову освіту здобув у земській школі рідного села. Навчався у Чернігівському духовному училищі, де вдало поєднував навчання із заняттями з хорового співу в архієрейському хорі при Троєцькому монастирі. Згодом, Тичина стає студентом Чернігівської духовної семінарії, але вирішує не пов’язувати своє професійне життя служінню у церкві, тому здобуває другу вищу освіту у Києвському комерційному інституті. Ще зовсім молодим П. Тичина почав спілкуватися з корефеями української літератури М. Коцюбинським, В. Самійленком .
Саме така тісна дружба з літераторами, освіта, яку здобув поет, його життєвий досвід і талант дали можливість народитись геніальним поетичним рядкам. Вихід у світ першої збірки віршів П. Тичини «Сонячні кларнети» (1918) став знаковою подією в українській літературі. Вірші стали видатним явищем не лише в українській, але й у європейській поезії. Поетичні рядки видання пройняті вірою в життя, людину, в рідний народ. Ця книга відразу поставила молодого поета поруч із першорядними митцями українського відродження.
Його перу належить 15 поем. Найфундаментальнішим твором П. Тичини була поема-симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом всього життя.
Павло Тичина – був знавцем понад 20 іноземних мов. Він залишив велику спадщину як перекладач. Поету належить низка літературознавчих праць про Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, О. Довженка та інших письменників.
Поезія Павла Тичини - є вираженням великої любові поета до України, її народу, мови, культури.
