« Ти будеш жити, Україно – країна щастя і добра!»
   Рідний край, рідна земля, батьківщина, Україна... Які це прості і разом з тим прекрасні і святі для нас слова . Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких як кажуть нема України, а й маминої колискової пісні, батьківського дому.

      Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, і якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас , вийде велика держава – Україна.
    Любити Україну – це значить працювати і творити в ім’я рідної землі.
   Майже три з половиною сторіччя Україна йшла до своєї незалежності.
І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
   24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум ,що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.
   Життя іде, всім нам треба плекати у серці любов до своєї країни, до своїх рідних!
   Будь вічно молода і щаслива, радуй нас щасливими голосами дітвори, золотою пшеницею, синім небом, наша Вітчизно!
   Усіх бажаючих запрошуємо до бібліотеки оглянути книжкову виставку та обрати книги для читання.
Любіть Україну, любіть наш край!