День захисника України –
Мужності й геройства свято.
Ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою – Україну.
Україна! Скільки глибини у цьому слові... Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся Поділля, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів – все це наша Україна.
Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гострі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки,вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.
Свято наше – особливе. Сьогодні ми, вітаючи наших воїнів-захисників, згадуємо всіх тих, хто віддав своє життя, виборюючи свободу й незалежність нашої України на протязі всієї багатостраждальної її історії – і в часи царського поневолення, і в буремні 20-30 роки 20 століття, в часи другої світової війни та в наш жорстокий і неспокійний час.
В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто боронив і нині відстоює нашу землю, нашу Україну...
Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Тож Покрова святкується в нас не тільки як народно релі-гійне, а й національне – державне свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.
Шануймо і любімо нашу прекрасну, рідну неньку-Україну, шануймо славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятаймо завжди і скрізь, що ми – діти козацького роду, онуки славних пращурів великих, що не корились ні мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у світле майбутнє своєї держави.
Пам’ятаймо, – сьогодні козак – не той, хто одягнений у вишиванку й шаровари. Козак – це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу.
ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!
Як колись для козака почесним обов’язком була служба на Запоріжській Січі, так сьогодні захищати рідну землю, боронити її кордони – є святим обов’язком для наших чоловіків.
Горнусь до тебе, Україно, Як дитя до матері горнусь.
За тебе, рідна і єдина, Щодня я Богові молюсь!
Ведуча. Молюсь за тебе, Україно!І свої сили віддаю,
Щоб відродити із руїни Наш дух і славу бойову!...