У кожного народу є періоди, пов'язані з певними потрясіннями, які стають передумовою суттєвих змін, різкого перелому в особистому та суспільному житті. Такі зміни залягають глибоко в пам'ять i душу народу. Українці також зберегли і передали нащадкам свої духовні занепокоєння, породжені непростою історією. До таких подій належить і Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.

Трагедія Голодомору найтрагічніша сторінка в історії українського народу, яка забрала мільйони людських життів та залишила руйнівний слід у долі кількох поколінь, а її нищівні наслідки українське суспільство відчуває й досі.

Слово «Голодомор» означає масове вбивство голодом, від якого не було порятунку. Цим словом українці називають «Національну Катастрофу 1932–1933рр». Те, що відбувалося тоді в Україні, суперечило здоровому глузду, але мало місце в нашій історії, тому ці страшні реалії треба знати не тільки в Україні, але й в усьому світі, тому що Голодомор є однією із найважливіших сумнозвісних подій не тільки української, а й світовій історії ХХ сторіччя, без розуміння якої годі усвідомити природу тоталітаризму та злочини, здійснені радянським і нацистським режимами.

Страшні обставини злочину та зумисна політика приховування його наслідків унеможливлюють встановлення точної кількості вбитих голодом невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв.

Офіційні документи та статистичні дані про кількість населення в Україні в 30-х роках ХХ століття фальсифікувалися або нещадно знищувалися з метою приховання геноциду проти українців.

Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17. У роботах істориків наводяться різні цифри: від 4 до 10 мільйонів людських життів.

28 листопада 2006 року Верховна Рада ухвалила  Закон «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер щороку в останню суботу листопада українці пригадують ті страшні роки, які пережив увесь народ, і о 16.00 ставлять на вікнах запалені свічки пам’яті.

З метою вшанування світлої пам’яті безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, та з метою виховання в курсантах активної громадської позиції та патріотичного духу, бібліотека нашого університету підготувала книжково-ілюстративну виставку та презентувала історико-літературну композицію під назвою «Не погасити пам’яті вогонь…»,  яку відвідали курсанти першого курсу факультету цивільного захисту.